-
1 tongue
1. n1) язик2) мова3) манера говоритиrough tongue — фуба мова, брутальність
4) язик (страва)5) щось, що нагадує за формою язик6) геогр. коса7) стрілка терезів8) тех. шпунт, шип, гребінь9) дишло10) зал. вістря стрілки11) тех. хвостовикon the tongues of men — усі говорять про це; на устах у всіх
to give (to throw) tongue — а) гучно говорити, репетувати; висловлюватися; б) подавати голос (про собаку)
to have (to speak with) one's tongue in one's cheek — а) говорити нещиро; б) говорити глузливо (іронічно)
to hold one's tongue, to keep one's tongue between one's teeth — тримати язик за зубами, мовчати
to keep a civil tongue in one's head — бути ввічливим (чемним), уникати грубощів
to tie smb.'s tongue — примусити когось мовчати, не давати комусь говорити
his tongue failed him — йому відібрало мову, йому заціпило
to wag one's tongue — молоти язиком, просторікати
he knows much who knows how to hold his tongue — присл. хто мовчить, той трьох навчить; слово — срібло, мовчання — золото
2. v1) розмовляти, базікати2) говорити, вимовляти3) лаяти, ганьбити4) лизати5) буд. з'єднувати у шпунт* * *I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
2 tongue
I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт
См. также в других словарях:
native wit — noun The intelligence or common sense with which one is normally born. But the most valuable parts of his performance are those which retired study and native wit cannot supply. Syn: good sense, mother wit … Wiktionary
Wit — is a form of intellectual humour. A wit (person) is someone skilled in making witty remarks. Forms of wit include: the quip and the repartee. Forms of wit As in the wit of Parker s set, the Algonquin Round Table, witty remarks may be… … Wikipedia
native — ► NOUN 1) a person born in a specified place. 2) a local inhabitant. 3) an indigenous animal or plant. 4) dated, offensive a non white original inhabitant of a country as regarded by European colonists or travellers. ► ADJECTIVE 1) associated… … English terms dictionary
wit — noun 1 clever use of words ADJECTIVE ▪ great ▪ quick, ready ▪ acerbic, barbed, biting, caustic, dry … Collocations dictionary
native — na|tive1 W3 [ˈneıtıv] adj ▬▬▬▬▬▬▬ 1¦(country)¦ 2 native New Yorker/population/inhabitants etc 3 native language/tongue 4¦(plant/animal)¦ 5¦(art/custom)¦ 6¦(natural)¦ 7 go native ▬▬▬▬▬▬▬ [Date: 1300 1400; : French; Origin: natif, from … Dictionary of contemporary English
wit — Synonyms and related words: ESP, IQ, Italian hand, ability, acumen, acuteness, address, adeptness, adroitness, airmanship, alertness, apprehension, art, artfulness, artifice, artisanship, artistry, assume, astuteness, awareness, balance, banana,… … Moby Thesaurus
native — noun 1》 a person born in a specified place or associated with a place by birth. ↘a local inhabitant. 2》 an animal or plant indigenous to a place. 3》 dated, often offensive a non white original inhabitant of a country as regarded by European… … English new terms dictionary
Native Tongues — es un colectivo de hip hop de finales de los años 1980 y principios de los 1990 conocido por su mentalidad positiva, sus esperanzadoras letras afrocéntricas y por ser pioneros en el uso de un ecléctico sampling y de beats muy influidos por el… … Wikipedia Español
Native — Na tive (n[=a] t[i^]v), a. [F. natif, L. nativus, fr. nasci, p. p. natus. See {Nation}, and cf. {Na[ i]ve}, {Neif} a serf.] 1. Arising by birth; having an origin; born. [Obs.] [1913 Webster] Anaximander s opinion is, that the gods are native,… … The Collaborative International Dictionary of English
Native American party — Native Na tive (n[=a] t[i^]v), a. [F. natif, L. nativus, fr. nasci, p. p. natus. See {Nation}, and cf. {Na[ i]ve}, {Neif} a serf.] 1. Arising by birth; having an origin; born. [Obs.] [1913 Webster] Anaximander s opinion is, that the gods are… … The Collaborative International Dictionary of English
Native bear — Native Na tive (n[=a] t[i^]v), a. [F. natif, L. nativus, fr. nasci, p. p. natus. See {Nation}, and cf. {Na[ i]ve}, {Neif} a serf.] 1. Arising by birth; having an origin; born. [Obs.] [1913 Webster] Anaximander s opinion is, that the gods are… … The Collaborative International Dictionary of English
